зверта́ти • (zvertáty) impf (perfective зверну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зверта́ти, зверта́ть zvertáty, zvertátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | зверта́ючи zvertájučy |
зверта́вши zvertávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зверта́ю zvertáju |
бу́ду зверта́ти, бу́ду зверта́ть, зверта́тиму búdu zvertáty, búdu zvertátʹ, zvertátymu |
| 2nd singular ти |
зверта́єш zvertáješ |
бу́деш зверта́ти, бу́деш зверта́ть, зверта́тимеш búdeš zvertáty, búdeš zvertátʹ, zvertátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зверта́є zvertáje |
бу́де зверта́ти, бу́де зверта́ть, зверта́тиме búde zvertáty, búde zvertátʹ, zvertátyme |
| 1st plural ми |
зверта́єм, зверта́ємо zvertájem, zvertájemo |
бу́демо зверта́ти, бу́демо зверта́ть, зверта́тимемо, зверта́тимем búdemo zvertáty, búdemo zvertátʹ, zvertátymemo, zvertátymem |
| 2nd plural ви |
зверта́єте zvertájete |
бу́дете зверта́ти, бу́дете зверта́ть, зверта́тимете búdete zvertáty, búdete zvertátʹ, zvertátymete |
| 3rd plural вони |
зверта́ють zvertájutʹ |
бу́дуть зверта́ти, бу́дуть зверта́ть, зверта́тимуть búdutʹ zvertáty, búdutʹ zvertátʹ, zvertátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зверта́ймо zvertájmo |
| second-person | зверта́й zvertáj |
зверта́йте zvertájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зверта́в zvertáv |
зверта́ли zvertály |
| feminine я / ти / вона |
зверта́ла zvertála | |
| neuter воно |
зверта́ло zvertálo | |