From з- (z-) + групува́ти (hrupuváty). Compare Belarusian згрупава́ць (zhrupavácʹ), Polish zgrupować, Russian сгруппирова́ть (sgruppirovátʹ).
згрупува́ти • (zhrupuváty) pf (imperfective згрупо́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | згрупува́ти, згрупува́ть zhrupuváty, zhrupuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | згрупо́ваний zhrupóvanyj impersonal: згрупо́вано zhrupóvano |
adverbial | — | згрупува́вши zhrupuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | згрупу́ю zhrupúju |
2nd singular ти |
— | згрупу́єш zhrupúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | згрупу́є zhrupúje |
1st plural ми |
— | згрупу́єм, згрупу́ємо zhrupújem, zhrupújemo |
2nd plural ви |
— | згрупу́єте zhrupújete |
3rd plural вони |
— | згрупу́ють zhrupújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | згрупу́ймо zhrupújmo |
second-person | згрупу́й zhrupúj |
згрупу́йте zhrupújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
згрупува́в zhrupuváv |
згрупува́ли zhrupuvály |
feminine я / ти / вона |
згрупува́ла zhrupuvála | |
neuter воно |
згрупува́ло zhrupuválo |