From з- (z-) + добу́ти (dobúty). Compare Polish zdobyć.
здобу́ти • (zdobúty) pf (imperfective здобува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | здобу́ти, здобу́ть zdobúty, zdobútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | здобу́тий zdobútyj impersonal: здобу́то zdobúto |
| adverbial | — | здобу́вши zdobúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | здобу́ду zdobúdu |
| 2nd singular ти |
— | здобу́деш zdobúdeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | здобу́де zdobúde |
| 1st plural ми |
— | здобу́дем, здобу́демо zdobúdem, zdobúdemo |
| 2nd plural ви |
— | здобу́дете zdobúdete |
| 3rd plural вони |
— | здобу́дуть zdobúdutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | здобу́дьмо zdobúdʹmo |
| second-person | здобу́дь zdobúdʹ |
здобу́дьте zdobúdʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
здобу́в zdobúv |
здобули́ zdobulý |
| feminine я / ти / вона |
здобула́ zdobulá | |
| neuter воно |
здобуло́ zdobuló | |