здійма́ти • (zdijmáty) impf (perfective здійня́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | здійма́ти, здійма́ть zdijmáty, zdijmátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | здійма́ючи zdijmájučy |
здійма́вши zdijmávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
здійма́ю zdijmáju |
бу́ду здійма́ти, бу́ду здійма́ть, здійма́тиму búdu zdijmáty, búdu zdijmátʹ, zdijmátymu |
| 2nd singular ти |
здійма́єш zdijmáješ |
бу́деш здійма́ти, бу́деш здійма́ть, здійма́тимеш búdeš zdijmáty, búdeš zdijmátʹ, zdijmátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
здійма́є zdijmáje |
бу́де здійма́ти, бу́де здійма́ть, здійма́тиме búde zdijmáty, búde zdijmátʹ, zdijmátyme |
| 1st plural ми |
здійма́єм, здійма́ємо zdijmájem, zdijmájemo |
бу́демо здійма́ти, бу́демо здійма́ть, здійма́тимемо, здійма́тимем búdemo zdijmáty, búdemo zdijmátʹ, zdijmátymemo, zdijmátymem |
| 2nd plural ви |
здійма́єте zdijmájete |
бу́дете здійма́ти, бу́дете здійма́ть, здійма́тимете búdete zdijmáty, búdete zdijmátʹ, zdijmátymete |
| 3rd plural вони |
здійма́ють zdijmájutʹ |
бу́дуть здійма́ти, бу́дуть здійма́ть, здійма́тимуть búdutʹ zdijmáty, búdutʹ zdijmátʹ, zdijmátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | здійма́ймо zdijmájmo |
| second-person | здійма́й zdijmáj |
здійма́йте zdijmájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
здійма́в zdijmáv |
здійма́ли zdijmály |
| feminine я / ти / вона |
здійма́ла zdijmála | |
| neuter воно |
здійма́ло zdijmálo | |