From з- (z-) + майструва́ти (majstruváty). Compare Belarusian змайстрава́ць (zmajstravácʹ), Polish zmajstrować.
змайструва́ти • (zmajstruváty) pf (imperfective майструва́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | змайструва́ти, змайструва́ть zmajstruváty, zmajstruvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | змайстро́ваний zmajstróvanyj impersonal: змайстро́вано zmajstróvano |
| adverbial | — | змайструва́вши zmajstruvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | змайстру́ю zmajstrúju |
| 2nd singular ти |
— | змайстру́єш zmajstrúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | змайстру́є zmajstrúje |
| 1st plural ми |
— | змайстру́єм, змайстру́ємо zmajstrújem, zmajstrújemo |
| 2nd plural ви |
— | змайстру́єте zmajstrújete |
| 3rd plural вони |
— | змайстру́ють zmajstrújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | змайстру́ймо zmajstrújmo |
| second-person | змайстру́й zmajstrúj |
змайстру́йте zmajstrújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
змайструва́в zmajstruváv |
змайструва́ли zmajstruvály |
| feminine я / ти / вона |
змайструва́ла zmajstruvála | |
| neuter воно |
змайструва́ло zmajstruválo | |