знаве́ць • (znavécʹ) m inan (genitive знавця́, nominative plural знавці́, genitive plural знавці́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | знаве́ць znavécʹ |
знавці́ znavcí |
genitive | знавця́ znavcjá |
знавці́в znavcív |
dative | знавце́ві, знавцю́ znavcévi, znavcjú |
знавця́м znavcjám |
accusative | знаве́ць znavécʹ |
знавці́ znavcí |
instrumental | знавце́м znavcém |
знавця́ми znavcjámy |
locative | знавцю́, знавці́ znavcjú, znavcí |
знавця́х znavcjáx |
vocative | знавцю́ znavcjú |
знавці́ znavcí |