From знадоби́ти (znadobýty) + -ся (-sja). Compare Russian пона́добиться (ponádobitʹsja).
знадоби́тися • (znadobýtysja) pf (+ dative)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | знадоби́тися, знадоби́тись, знадоби́ться znadobýtysja, znadobýtysʹ, znadobýtʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | знадоби́вшись znadobývšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | знадоблю́ся, знадоблю́сь znadobljúsja, znadobljúsʹ |
| 2nd singular ти |
— | знадоби́шся znadobýšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | знадоби́ться znadobýtʹsja |
| 1st plural ми |
— | знадоби́мся, знадобимо́ся, знадобимо́сь znadobýmsja, znadobymósja, znadobymósʹ |
| 2nd plural ви |
— | знадобите́ся, знадобите́сь znadobytésja, znadobytésʹ |
| 3rd plural вони |
— | знадобля́ться znadobljátʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | знадобі́мся, знадобі́мося, знадобі́мось znadobímsja, znadobímosja, znadobímosʹ |
| second-person | знадоби́ся, знадоби́сь znadobýsja, znadobýsʹ |
знадобі́ться znadobítʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
знадоби́вся, знадоби́всь znadobývsja, znadobývsʹ |
знадоби́лися, знадоби́лись znadobýlysja, znadobýlysʹ |
| feminine я / ти / вона |
знадоби́лася, знадоби́лась znadobýlasja, znadobýlasʹ | |
| neuter воно |
знадоби́лося, знадоби́лось znadobýlosja, znadobýlosʹ | |