From з- (z-) + Proto-Slavic *najьti (“to find”).
знайти́ • (znajtý) pf (imperfective знахо́дити)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | знайти́ znajtý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зна́йдений znájdenyj impersonal: зна́йдено znájdeno |
| adverbial | — | знайшо́вши znajšóvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | знайду́ znajdú |
| 2nd singular ти |
— | зна́йдеш znájdeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зна́йде znájde |
| 1st plural ми |
— | зна́йдем, зна́йдемо znájdem, znájdemo |
| 2nd plural ви |
— | зна́йдете znájdete |
| 3rd plural вони |
— | зна́йдуть znájdutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | знайді́м, знайді́мо znajdím, znajdímo |
| second-person | знайди́ znajdý |
знайді́ть znajdítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
знайшо́в znajšóv |
знайшли́ znajšlý |
| feminine я / ти / вона |
знайшла́ znajšlá | |
| neuter воно |
знайшло́ znajšló | |