From з- (z-) + не- (ne-) + охо́тити (oxótyty), from охо́та (oxóta) + -ити (-yty).
знеохо́тити • (zneoxótyty) pf (imperfective знеохо́чувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | знеохо́тити, знеохо́тить zneoxótyty, zneoxótytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | знеохо́чений zneoxóčenyj impersonal: знеохо́чено zneoxóčeno |
adverbial | — | знеохо́тивши zneoxótyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | знеохо́чу zneoxóču |
2nd singular ти |
— | знеохо́тиш zneoxótyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | знеохо́тить zneoxótytʹ |
1st plural ми |
— | знеохо́тим, знеохо́тимо zneoxótym, zneoxótymo |
2nd plural ви |
— | знеохо́тите zneoxótyte |
3rd plural вони |
— | знеохо́тять zneoxótjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | знеохо́тьмо zneoxótʹmo |
second-person | знеохо́ть zneoxótʹ |
знеохо́тьте zneoxótʹte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
знеохо́тив zneoxótyv |
знеохо́тили zneoxótyly |
feminine я / ти / вона |
знеохо́тила zneoxótyla | |
neuter воно |
знеохо́тило zneoxótylo |