Cognate with Polish znikać, Belarusian зніка́ць (znikácʹ).
зника́ти • (znykáty) impf (perfective зни́кнути or зни́кти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зника́ти, зника́ть znykáty, znykátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | зника́ючи znykájučy |
зника́вши znykávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зника́ю znykáju |
бу́ду зника́ти, бу́ду зника́ть, зника́тиму búdu znykáty, búdu znykátʹ, znykátymu |
| 2nd singular ти |
зника́єш znykáješ |
бу́деш зника́ти, бу́деш зника́ть, зника́тимеш búdeš znykáty, búdeš znykátʹ, znykátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зника́є znykáje |
бу́де зника́ти, бу́де зника́ть, зника́тиме búde znykáty, búde znykátʹ, znykátyme |
| 1st plural ми |
зника́єм, зника́ємо znykájem, znykájemo |
бу́демо зника́ти, бу́демо зника́ть, зника́тимемо, зника́тимем búdemo znykáty, búdemo znykátʹ, znykátymemo, znykátymem |
| 2nd plural ви |
зника́єте znykájete |
бу́дете зника́ти, бу́дете зника́ть, зника́тимете búdete znykáty, búdete znykátʹ, znykátymete |
| 3rd plural вони |
зника́ють znykájutʹ |
бу́дуть зника́ти, бу́дуть зника́ть, зника́тимуть búdutʹ znykáty, búdutʹ znykátʹ, znykátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зника́ймо znykájmo |
| second-person | зника́й znykáj |
зника́йте znykájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зника́в znykáv |
зника́ли znykály |
| feminine я / ти / вона |
зника́ла znykála | |
| neuter воно |
зника́ло znykálo | |