зни́щити • (znýščyty) pf (imperfective зни́щувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зни́щити, зни́щить znýščyty, znýščytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зни́щений znýščenyj impersonal: зни́щено znýščeno |
| adverbial | — | зни́щивши znýščyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зни́щу znýšču |
| 2nd singular ти |
— | зни́щиш znýščyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зни́щить znýščytʹ |
| 1st plural ми |
— | зни́щим, зни́щимо znýščym, znýščymo |
| 2nd plural ви |
— | зни́щите znýščyte |
| 3rd plural вони |
— | зни́щать znýščatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зни́щмо znýščmo |
| second-person | знищ znyšč |
зни́щте znýščte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зни́щив znýščyv |
зни́щили znýščyly |
| feminine я / ти / вона |
зни́щила znýščyla | |
| neuter воно |
зни́щило znýščylo | |