From з- (z-) + орієнтува́ти (orijentuváty). Compare Russian сориенти́ровать (sorijentírovatʹ), Belarusian зарыентава́ць (zaryjentavácʹ), Polish zorientować.
зорієнтува́ти • (zorijentuváty) pf (imperfective орієнтува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зорієнтува́ти, зорієнтува́ть zorijentuváty, zorijentuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зорієнто́ваний zorijentóvanyj impersonal: зорієнто́вано zorijentóvano |
| adverbial | — | зорієнтува́вши zorijentuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зорієнту́ю zorijentúju |
| 2nd singular ти |
— | зорієнту́єш zorijentúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зорієнту́є zorijentúje |
| 1st plural ми |
— | зорієнту́єм, зорієнту́ємо zorijentújem, zorijentújemo |
| 2nd plural ви |
— | зорієнту́єте zorijentújete |
| 3rd plural вони |
— | зорієнту́ють zorijentújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зорієнту́ймо zorijentújmo |
| second-person | зорієнту́й zorijentúj |
зорієнту́йте zorijentújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зорієнтува́в zorijentuváv |
зорієнтува́ли zorijentuvály |
| feminine я / ти / вона |
зорієнтува́ла zorijentuvála | |
| neuter воно |
зорієнтува́ло zorijentuválo | |