From зра́да (zráda) + -ник (-nyk). Cognate with Belarusian здра́днік (zdrádnik). Compare with Polish zdrajca.
зра́дник • (zrádnyk) m pers (genitive зра́дника, nominative plural зра́дники, genitive plural зра́дників, feminine зра́дниця, relational adjective зра́дницький)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | зра́дник zrádnyk |
зра́дники zrádnyky |
| genitive | зра́дника zrádnyka |
зра́дників zrádnykiv |
| dative | зра́дникові, зра́днику zrádnykovi, zrádnyku |
зра́дникам zrádnykam |
| accusative | зра́дника zrádnyka |
зра́дників zrádnykiv |
| instrumental | зра́дником zrádnykom |
зра́дниками zrádnykamy |
| locative | зра́дникові, зра́днику zrádnykovi, zrádnyku |
зра́дниках zrádnykax |
| vocative | зра́днику zrádnyku |
зра́дники zrádnyky |