From з- (z-, prefix) + реагува́ти (reahuváty, “to react”, verb). Compare Russian среаги́ровать (sreagírovatʹ), Belarusian зрэагава́ць (zreahavácʹ).
зреагува́ти • (zreahuváty) pf (imperfective реагува́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зреагува́ти, зреагува́ть zreahuváty, zreahuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | зреагува́вши zreahuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | зреагу́ю zreahúju |
2nd singular ти |
— | зреагу́єш zreahúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | зреагу́є zreahúje |
1st plural ми |
— | зреагу́єм, зреагу́ємо zreahújem, zreahújemo |
2nd plural ви |
— | зреагу́єте zreahújete |
3rd plural вони |
— | зреагу́ють zreahújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зреагу́ймо zreahújmo |
second-person | зреагу́й zreahúj |
зреагу́йте zreahújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зреагува́в zreahuváv |
зреагува́ли zreahuvály |
feminine я / ти / вона |
зреагува́ла zreahuvála | |
neuter воно |
зреагува́ло zreahuválo |