From з- (z-) + руйнува́ти (rujnuváty). Compare Polish zrujnować.
зруйнува́ти • (zrujnuváty) pf (imperfective руйнува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зруйнува́ти, зруйнува́ть zrujnuváty, zrujnuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зруйно́ваний zrujnóvanyj impersonal: зруйно́вано zrujnóvano |
| adverbial | — | зруйнува́вши zrujnuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зруйну́ю zrujnúju |
| 2nd singular ти |
— | зруйну́єш zrujnúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зруйну́є zrujnúje |
| 1st plural ми |
— | зруйну́єм, зруйну́ємо zrujnújem, zrujnújemo |
| 2nd plural ви |
— | зруйну́єте zrujnújete |
| 3rd plural вони |
— | зруйну́ють zrujnújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зруйну́ймо zrujnújmo |
| second-person | зруйну́й zrujnúj |
зруйну́йте zrujnújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зруйнува́в zrujnuváv |
зруйнува́ли zrujnuvály |
| feminine я / ти / вона |
зруйнува́ла zrujnuvála | |
| neuter воно |
зруйнува́ло zrujnuválo | |