From зі- (zi-) + тхну́ти (txnúty).[1]
зітхну́ти • (zitxnúty) pf (imperfective зітха́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зітхну́ти, зітхну́ть zitxnúty, zitxnútʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | зітхну́вши zitxnúvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | зітхну́ zitxnú |
| 2nd singular ти |
— | зітхне́ш zitxnéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | зітхне́ zitxné |
| 1st plural ми |
— | зітхне́м, зітхнемо́ zitxném, zitxnemó |
| 2nd plural ви |
— | зітхнете́ zitxneté |
| 3rd plural вони |
— | зітхну́ть zitxnútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | зітхні́м, зітхні́мо zitxním, zitxnímo |
| second-person | зітхни́ zitxný |
зітхні́ть zitxnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
зітхну́в zitxnúv |
зітхну́ли zitxnúly |
| feminine я / ти / вона |
зітхну́ла zitxnúla | |
| neuter воно |
зітхну́ло zitxnúlo | |