From з- (z-) + ґвалтува́ти (gvaltuváty). Compare Belarusian згвалтава́ць (zhvaltavácʹ).
зґвалтува́ти • (zgvaltuváty) pf (imperfective ґвалтува́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зґвалтува́ти, зґвалтува́ть zgvaltuváty, zgvaltuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | зґвалто́ваний zgvaltóvanyj impersonal: зґвалто́вано zgvaltóvano |
adverbial | — | зґвалтува́вши zgvaltuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | зґвалту́ю zgvaltúju |
2nd singular ти |
— | зґвалту́єш zgvaltúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | зґвалту́є zgvaltúje |
1st plural ми |
— | зґвалту́єм, зґвалту́ємо zgvaltújem, zgvaltújemo |
2nd plural ви |
— | зґвалту́єте zgvaltújete |
3rd plural вони |
— | зґвалту́ють zgvaltújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зґвалту́ймо zgvaltújmo |
second-person | зґвалту́й zgvaltúj |
зґвалту́йте zgvaltújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зґвалтува́в zgvaltuváv |
зґвалтува́ли zgvaltuvály |
feminine я / ти / вона |
зґвалтува́ла zgvaltuvála | |
neuter воно |
зґвалтува́ло zgvaltuválo |