индо́лог • (indólog) m anim (genitive индо́лога, nominative plural индо́логи, genitive plural индо́логов)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | индо́лог indólog |
индо́логи indólogi |
genitive | индо́лога indóloga |
индо́логов indólogov |
dative | индо́логу indólogu |
индо́логам indólogam |
accusative | индо́лога indóloga |
индо́логов indólogov |
instrumental | индо́логом indólogom |
индо́логами indólogami |
prepositional | индо́логе indóloge |
индо́логах indólogax |
индо̀лог m (Latin spelling indòlog)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | индо̀лог | индо̀лози |
genitive | индолога | индолога |
dative | индологу | индолозима |
accusative | индолога | индологе |
vocative | индоложе | индолози |
locative | индологу | индолозима |
instrumental | индологом | индолозима |