йотува́ти • (jotuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | йотува́ти, йотува́ть jotuváty, jotuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | йото́ваний jotóvanyj impersonal: йото́вано jotóvano |
| adverbial | йоту́ючи jotújučy |
йотува́вши jotuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
йоту́ю jotúju |
бу́ду йотува́ти, бу́ду йотува́ть, йотува́тиму búdu jotuváty, búdu jotuvátʹ, jotuvátymu |
| 2nd singular ти |
йоту́єш jotúješ |
бу́деш йотува́ти, бу́деш йотува́ть, йотува́тимеш búdeš jotuváty, búdeš jotuvátʹ, jotuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
йоту́є jotúje |
бу́де йотува́ти, бу́де йотува́ть, йотува́тиме búde jotuváty, búde jotuvátʹ, jotuvátyme |
| 1st plural ми |
йоту́єм, йоту́ємо jotújem, jotújemo |
бу́демо йотува́ти, бу́демо йотува́ть, йотува́тимемо, йотува́тимем búdemo jotuváty, búdemo jotuvátʹ, jotuvátymemo, jotuvátymem |
| 2nd plural ви |
йоту́єте jotújete |
бу́дете йотува́ти, бу́дете йотува́ть, йотува́тимете búdete jotuváty, búdete jotuvátʹ, jotuvátymete |
| 3rd plural вони |
йоту́ють jotújutʹ |
бу́дуть йотува́ти, бу́дуть йотува́ть, йотува́тимуть búdutʹ jotuváty, búdutʹ jotuvátʹ, jotuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | йоту́ймо jotújmo |
| second-person | йоту́й jotúj |
йоту́йте jotújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
йотува́в jotuváv |
йотува́ли jotuvály |
| feminine я / ти / вона |
йотува́ла jotuvála | |
| neuter воно |
йотува́ло jotuválo | |