Borrowed from Polish katować. Morphologically analyzable as кат (kat) + -ува́ти (-uváty).
катува́ти • (katuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | катува́ти, катува́ть katuváty, katuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | като́ваний katóvanyj impersonal: като́вано katóvano |
| adverbial | кату́ючи katújučy |
катува́вши katuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
кату́ю katúju |
бу́ду катува́ти, бу́ду катува́ть, катува́тиму búdu katuváty, búdu katuvátʹ, katuvátymu |
| 2nd singular ти |
кату́єш katúješ |
бу́деш катува́ти, бу́деш катува́ть, катува́тимеш búdeš katuváty, búdeš katuvátʹ, katuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
кату́є katúje |
бу́де катува́ти, бу́де катува́ть, катува́тиме búde katuváty, búde katuvátʹ, katuvátyme |
| 1st plural ми |
кату́єм, кату́ємо katújem, katújemo |
бу́демо катува́ти, бу́демо катува́ть, катува́тимемо, катува́тимем búdemo katuváty, búdemo katuvátʹ, katuvátymemo, katuvátymem |
| 2nd plural ви |
кату́єте katújete |
бу́дете катува́ти, бу́дете катува́ть, катува́тимете búdete katuváty, búdete katuvátʹ, katuvátymete |
| 3rd plural вони |
кату́ють katújutʹ |
бу́дуть катува́ти, бу́дуть катува́ть, катува́тимуть búdutʹ katuváty, búdutʹ katuvátʹ, katuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | кату́ймо katújmo |
| second-person | кату́й katúj |
кату́йте katújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
катува́в katuváv |
катува́ли katuvály |
| feminine я / ти / вона |
катува́ла katuvála | |
| neuter воно |
катува́ло katuválo | |