Inherited from Old Ruthenian ква́пити (kvápiti), from Proto-Slavic *kvapiti. Cognate with Belarusian ква́піць (kvápicʹ), Czech kvapit, Polish kwapić. Originally a causative of кипі́ти (kypíty).
ква́пити • (kvápyty) impf (perfective поква́пити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ква́пити, ква́пить kvápyty, kvápytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ква́плений kváplenyj impersonal: ква́плено kvápleno |
| adverbial | ква́плячи kvápljačy |
ква́пивши kvápyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ква́плю kváplju |
бу́ду ква́пити, бу́ду ква́пить, ква́питиму búdu kvápyty, búdu kvápytʹ, kvápytymu |
| 2nd singular ти |
ква́пиш kvápyš |
бу́деш ква́пити, бу́деш ква́пить, ква́питимеш búdeš kvápyty, búdeš kvápytʹ, kvápytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ква́пить kvápytʹ |
бу́де ква́пити, бу́де ква́пить, ква́питиме búde kvápyty, búde kvápytʹ, kvápytyme |
| 1st plural ми |
ква́пим, ква́пимо kvápym, kvápymo |
бу́демо ква́пити, бу́демо ква́пить, ква́питимемо, ква́питимем búdemo kvápyty, búdemo kvápytʹ, kvápytymemo, kvápytymem |
| 2nd plural ви |
ква́пите kvápyte |
бу́дете ква́пити, бу́дете ква́пить, ква́питимете búdete kvápyty, búdete kvápytʹ, kvápytymete |
| 3rd plural вони |
ква́плять kvápljatʹ |
бу́дуть ква́пити, бу́дуть ква́пить, ква́питимуть búdutʹ kvápyty, búdutʹ kvápytʹ, kvápytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ква́пмо kvápmo |
| second-person | квап kvap |
ква́пте kvápte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ква́пив kvápyv |
ква́пили kvápyly |
| feminine я / ти / вона |
ква́пила kvápyla | |
| neuter воно |
ква́пило kvápylo | |