кларне́тъ • (klarnét) m inan (genitive кларне́та, nominative plural кларне́ты, genitive plural кларне́товъ)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | кларне́тъ klarnét |
кларне́ты klarnéty |
genitive | кларне́та klarnéta |
кларне́товъ klarnétov |
dative | кларне́ту klarnétu |
кларне́тамъ klarnétam |
accusative | кларне́тъ klarnét |
кларне́ты klarnéty |
instrumental | кларне́томъ klarnétom |
кларне́тами klarnétami |
prepositional | кларне́тѣ klarnétě |
кларне́тахъ klarnétax |