Inherited from Proto-Slavic *kъlzati.
ко́взати • (kóvzaty) impf (perfective ковзну́ти or поко́взати) (intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ко́взати, ко́взать kóvzaty, kóvzatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ко́взаючи kóvzajučy |
ко́взавши kóvzavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ко́взаю kóvzaju |
бу́ду ко́взати, бу́ду ко́взать, ко́взатиму búdu kóvzaty, búdu kóvzatʹ, kóvzatymu |
| 2nd singular ти |
ко́взаєш kóvzaješ |
бу́деш ко́взати, бу́деш ко́взать, ко́взатимеш búdeš kóvzaty, búdeš kóvzatʹ, kóvzatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ко́взає kóvzaje |
бу́де ко́взати, бу́де ко́взать, ко́взатиме búde kóvzaty, búde kóvzatʹ, kóvzatyme |
| 1st plural ми |
ко́взаєм, ко́взаємо kóvzajem, kóvzajemo |
бу́демо ко́взати, бу́демо ко́взать, ко́взатимемо, ко́взатимем búdemo kóvzaty, búdemo kóvzatʹ, kóvzatymemo, kóvzatymem |
| 2nd plural ви |
ко́взаєте kóvzajete |
бу́дете ко́взати, бу́дете ко́взать, ко́взатимете búdete kóvzaty, búdete kóvzatʹ, kóvzatymete |
| 3rd plural вони |
ко́взають kóvzajutʹ |
бу́дуть ко́взати, бу́дуть ко́взать, ко́взатимуть búdutʹ kóvzaty, búdutʹ kóvzatʹ, kóvzatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ко́взаймо kóvzajmo |
| second-person | ко́взай kóvzaj |
ко́взайте kóvzajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ко́взав kóvzav |
ко́взали kóvzaly |
| feminine я / ти / вона |
ко́взала kóvzala | |
| neuter воно |
ко́взало kóvzalo | |