Hello, you have come here looking for the meaning of the word
командувати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
командувати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
командувати in singular and plural. Everything you need to know about the word
командувати you have here. The definition of the word
командувати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
командувати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From кома́нда (kománda) + -увати (-uvaty). Compare Russian кома́ндовать (komándovatʹ), Belarusian кама́ндаваць (kamándavacʹ).
Pronunciation
Verb
кома́ндувати • (kománduvaty) impf (intransitive)
- to command, to issue commands
- Synonym: нака́зувати impf (nakázuvaty)
- Perfective: скома́ндувати (skománduvaty)
- to command, to be in command (of: + instrumental case)
- Synonyms: керува́ти impf (keruváty), очо́лювати impf (očóljuvaty)
- (by extension, colloquial) to boss around, to order around (+ instrumental case)
- (by extension, colloquial) to call the shots, to rule the roost (over: над + instrumental)
Conjugation
Conjugation of кома́ндувати, кома́ндувать (class 2a, imperfective, intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
| imperfective aspect
|
| infinitive
|
кома́ндувати, кома́ндувать
kománduvaty, kománduvatʹ
|
| participles
|
present tense
|
past tense
|
| active
|
—
|
—
|
| passive
|
—
|
—
|
| adverbial
|
кома́ндуючи
komándujučy
|
кома́ндувавши
kománduvavšy
|
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular
я
|
кома́ндую
kománduju
|
бу́ду кома́ндувати, бу́ду кома́ндувать, кома́ндуватиму
búdu kománduvaty, búdu kománduvatʹ, kománduvatymu
|
2nd singular
ти
|
кома́ндуєш
kománduješ
|
бу́деш кома́ндувати, бу́деш кома́ндувать, кома́ндуватимеш
búdeš kománduvaty, búdeš kománduvatʹ, kománduvatymeš
|
3rd singular
він / вона / воно
|
кома́ндує
kománduje
|
бу́де кома́ндувати, бу́де кома́ндувать, кома́ндуватиме
búde kománduvaty, búde kománduvatʹ, kománduvatyme
|
1st plural
ми
|
кома́ндуєм, кома́ндуємо
komándujem, komándujemo
|
бу́демо кома́ндувати, бу́демо кома́ндувать, кома́ндуватимемо, кома́ндуватимем
búdemo kománduvaty, búdemo kománduvatʹ, kománduvatymemo, kománduvatymem
|
2nd plural
ви
|
кома́ндуєте
komándujete
|
бу́дете кома́ндувати, бу́дете кома́ндувать, кома́ндуватимете
búdete kománduvaty, búdete kománduvatʹ, kománduvatymete
|
3rd plural
вони
|
кома́ндують
komándujutʹ
|
бу́дуть кома́ндувати, бу́дуть кома́ндувать, кома́ндуватимуть
búdutʹ kománduvaty, búdutʹ kománduvatʹ, kománduvatymutʹ
|
| imperative
|
singular
|
plural
|
| first-person
|
—
|
кома́ндуймо
komándujmo
|
| second-person
|
кома́ндуй
kománduj
|
кома́ндуйте
komándujte
|
| past tense
|
singular
|
plural
ми / ви / вони
|
masculine
я / ти / він
|
кома́ндував
kománduvav
|
кома́ндували
kománduvaly
|
feminine
я / ти / вона
|
кома́ндувала
kománduvala
|
neuter
воно
|
кома́ндувало
kománduvalo
|
Derived terms
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “командувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2016), “командувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “командувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “командувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “командувати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “командувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “командувати”, in Словник.ua (in Ukrainian)