Ultimately from Latin conspectus.
конспе́кт • (konspékt) m inan (genitive конспе́кта, nominative plural конспе́кты, genitive plural конспе́ктов)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | конспе́кт konspékt |
конспе́кты konspékty |
genitive | конспе́кта konspékta |
конспе́ктов konspéktov |
dative | конспе́кту konspéktu |
конспе́ктам konspéktam |
accusative | конспе́кт konspékt |
конспе́кты konspékty |
instrumental | конспе́ктом konspéktom |
конспе́ктами konspéktami |
prepositional | конспе́кте konspékte |
конспе́ктах konspéktax |
Borrowed from German Konspekt, from Latin conspectus.[1]
конспе́кт • (konspékt) m inan (genitive конспе́кту, nominative plural конспе́кти, genitive plural конспе́ктів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | конспе́кт konspékt |
конспе́кти konspékty |
genitive | конспе́кту konspéktu |
конспе́ктів konspéktiv |
dative | конспе́ктові, конспе́кту konspéktovi, konspéktu |
конспе́ктам konspéktam |
accusative | конспе́кт konspékt |
конспе́кти konspékty |
instrumental | конспе́ктом konspéktom |
конспе́ктами konspéktamy |
locative | конспе́кті konspékti |
конспе́ктах konspéktax |
vocative | конспе́кте konspékte |
конспе́кти konspékty |