From Proto-Slavic *kopati, from Proto-Balto-Slavic *kop-, probably ultimately from Proto-Indo-European *(s)kep- (“to strike, beat”).
копати • (kopati) impf
Inherited from Proto-Slavic *kopati, see above.
ко̀пати impf (Latin spelling kòpati)
| Infinitive: копати | Present verbal adverb: ко̀пајӯћи | Past verbal adverb: — | Verbal noun: ко̀па̄ње | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Number | Singular | Plural | |||||
| Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
| Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
| Present | копам | копаш | копа | копамо | копате | копају | |
| Future | Future I | копат ћу1 копаћу |
копат ћеш1 копаћеш |
копат ће1 копаће |
копат ћемо1 копаћемо |
копат ћете1 копаћете |
копат ће1 копаће |
| Future II | бу̏де̄м копао2 | бу̏де̄ш копао2 | бу̏де̄ копао2 | бу̏де̄мо копали2 | бу̏де̄те копали2 | бу̏дӯ копали2 | |
| Past | Perfect | копао сам2 | копао си2 | копао је2 | копали смо2 | копали сте2 | копали су2 |
| Pluperfect3 | би̏о сам копао2 | би̏о си копао2 | би̏о је копао2 | би́ли смо копали2 | би́ли сте копали2 | би́ли су копали2 | |
| Imperfect | копах | копаше | копаше | копасмо | копасте | копаху | |
| Conditional I | копао бих2 | копао би2 | копао би2 | копали бисмо2 | копали бисте2 | копали би2 | |
| Conditional II4 | би̏о бих копао2 | би̏о би копао2 | би̏о би копао2 | би́ли бисмо копали2 | би́ли бисте копали2 | би́ли би копали2 | |
| Imperative | — | копај | — | копајмо | копајте | — | |
| Active past participle | копао m / копала f / копало n | копали m / копале f / копала n | |||||
| Passive past participle | копан m / копана f / копано n | копани m / копане f / копана n | |||||
| 1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
| |||||||
From Old East Slavic копати (kopati), from Proto-Slavic *kopati.
копа́ти • (kopáty) impf (perfective копну́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | копа́ти, копа́ть kopáty, kopátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ко́паний kópanyj impersonal: ко́пано kópano |
| adverbial | копа́ючи kopájučy |
копа́вши kopávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
копа́ю kopáju |
бу́ду копа́ти, бу́ду копа́ть, копа́тиму búdu kopáty, búdu kopátʹ, kopátymu |
| 2nd singular ти |
копа́єш kopáješ |
бу́деш копа́ти, бу́деш копа́ть, копа́тимеш búdeš kopáty, búdeš kopátʹ, kopátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
копа́є kopáje |
бу́де копа́ти, бу́де копа́ть, копа́тиме búde kopáty, búde kopátʹ, kopátyme |
| 1st plural ми |
копа́єм, копа́ємо kopájem, kopájemo |
бу́демо копа́ти, бу́демо копа́ть, копа́тимемо, копа́тимем búdemo kopáty, búdemo kopátʹ, kopátymemo, kopátymem |
| 2nd plural ви |
копа́єте kopájete |
бу́дете копа́ти, бу́дете копа́ть, копа́тимете búdete kopáty, búdete kopátʹ, kopátymete |
| 3rd plural вони |
копа́ють kopájutʹ |
бу́дуть копа́ти, бу́дуть копа́ть, копа́тимуть búdutʹ kopáty, búdutʹ kopátʹ, kopátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | копа́ймо kopájmo |
| second-person | копа́й kopáj |
копа́йте kopájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
копа́в kopáv |
копа́ли kopály |
| feminine я / ти / вона |
копа́ла kopála | |
| neuter воно |
копа́ло kopálo | |
The same as etymology 1. Judging by the stress, quite possibly borrowed from Polish kopać.
ко́пати • (kópaty) impf (perfective ко́пнути) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ко́пати, ко́пать kópaty, kópatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ко́паний kópanyj impersonal: ко́пано kópano |
| adverbial | ко́паючи kópajučy |
ко́павши kópavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ко́паю kópaju |
бу́ду ко́пати, бу́ду ко́пать, ко́патиму búdu kópaty, búdu kópatʹ, kópatymu |
| 2nd singular ти |
ко́паєш kópaješ |
бу́деш ко́пати, бу́деш ко́пать, ко́патимеш búdeš kópaty, búdeš kópatʹ, kópatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ко́пає kópaje |
бу́де ко́пати, бу́де ко́пать, ко́патиме búde kópaty, búde kópatʹ, kópatyme |
| 1st plural ми |
ко́паєм, ко́паємо kópajem, kópajemo |
бу́демо ко́пати, бу́демо ко́пать, ко́патимемо, ко́патимем búdemo kópaty, búdemo kópatʹ, kópatymemo, kópatymem |
| 2nd plural ви |
ко́паєте kópajete |
бу́дете ко́пати, бу́дете ко́пать, ко́патимете búdete kópaty, búdete kópatʹ, kópatymete |
| 3rd plural вони |
ко́пають kópajutʹ |
бу́дуть ко́пати, бу́дуть ко́пать, ко́патимуть búdutʹ kópaty, búdutʹ kópatʹ, kópatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ко́паймо kópajmo |
| second-person | ко́пай kópaj |
ко́пайте kópajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ко́пав kópav |
ко́пали kópaly |
| feminine я / ти / вона |
ко́пала kópala | |
| neuter воно |
ко́пало kópalo | |