From Proto-Slavic *kopati, from Proto-Balto-Slavic *kop-, probably ultimately from Proto-Indo-European *(s)kep- (“to strike, beat”).
копати • (kopati) impf
Inherited from Proto-Slavic *kopati, see above.
ко̀пати impf (Latin spelling kòpati)
1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic.
2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively.
3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (“to be”) is routinely dropped.
*Note: The aorist and imperfect were not present in, or have nowadays fallen into disuse in, many dialects and therefore they are routinely replaced by the past perfect in both formal and colloquial speech.
From Old East Slavic копати (kopati), from Proto-Slavic *kopati.
копа́ти • (kopáty) impf (perfective копну́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | копа́ти, копа́ть kopáty, kopátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ко́паний kópanyj impersonal: ко́пано kópano |
| adverbial | копа́ючи kopájučy |
копа́вши kopávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
копа́ю kopáju |
бу́ду копа́ти, бу́ду копа́ть, копа́тиму búdu kopáty, búdu kopátʹ, kopátymu |
| 2nd singular ти |
копа́єш kopáješ |
бу́деш копа́ти, бу́деш копа́ть, копа́тимеш búdeš kopáty, búdeš kopátʹ, kopátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
копа́є kopáje |
бу́де копа́ти, бу́де копа́ть, копа́тиме búde kopáty, búde kopátʹ, kopátyme |
| 1st plural ми |
копа́єм, копа́ємо kopájem, kopájemo |
бу́демо копа́ти, бу́демо копа́ть, копа́тимемо, копа́тимем búdemo kopáty, búdemo kopátʹ, kopátymemo, kopátymem |
| 2nd plural ви |
копа́єте kopájete |
бу́дете копа́ти, бу́дете копа́ть, копа́тимете búdete kopáty, búdete kopátʹ, kopátymete |
| 3rd plural вони |
копа́ють kopájutʹ |
бу́дуть копа́ти, бу́дуть копа́ть, копа́тимуть búdutʹ kopáty, búdutʹ kopátʹ, kopátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | копа́ймо kopájmo |
| second-person | копа́й kopáj |
копа́йте kopájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
копа́в kopáv |
копа́ли kopály |
| feminine я / ти / вона |
копа́ла kopála | |
| neuter воно |
копа́ло kopálo | |
The same as etymology 1. Judging by the stress, quite possibly borrowed from Polish kopać.
ко́пати • (kópaty) impf (perfective ко́пнути) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ко́пати, ко́пать kópaty, kópatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ко́паний kópanyj impersonal: ко́пано kópano |
| adverbial | ко́паючи kópajučy |
ко́павши kópavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ко́паю kópaju |
бу́ду ко́пати, бу́ду ко́пать, ко́патиму búdu kópaty, búdu kópatʹ, kópatymu |
| 2nd singular ти |
ко́паєш kópaješ |
бу́деш ко́пати, бу́деш ко́пать, ко́патимеш búdeš kópaty, búdeš kópatʹ, kópatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ко́пає kópaje |
бу́де ко́пати, бу́де ко́пать, ко́патиме búde kópaty, búde kópatʹ, kópatyme |
| 1st plural ми |
ко́паєм, ко́паємо kópajem, kópajemo |
бу́демо ко́пати, бу́демо ко́пать, ко́патимемо, ко́патимем búdemo kópaty, búdemo kópatʹ, kópatymemo, kópatymem |
| 2nd plural ви |
ко́паєте kópajete |
бу́дете ко́пати, бу́дете ко́пать, ко́патимете búdete kópaty, búdete kópatʹ, kópatymete |
| 3rd plural вони |
ко́пають kópajutʹ |
бу́дуть ко́пати, бу́дуть ко́пать, ко́патимуть búdutʹ kópaty, búdutʹ kópatʹ, kópatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ко́паймо kópajmo |
| second-person | ко́пай kópaj |
ко́пайте kópajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ко́пав kópav |
ко́пали kópaly |
| feminine я / ти / вона |
ко́пала kópala | |
| neuter воно |
ко́пало kópalo | |