From корабе́ль (korabélʹ, “ship”) + будівни́к (budivnýk, “builder”). Compare Belarusian караблебудаўні́к (karabljebudaŭník).
кораблебудівни́к • (korablebudivnýk) m pers (genitive кораблебудівника́, nominative plural кораблебудівники́, genitive plural кораблебудівникі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | кораблебудівни́к korablebudivnýk |
кораблебудівники́ korablebudivnyký |
genitive | кораблебудівника́ korablebudivnyká |
кораблебудівникі́в korablebudivnykív |
dative | кораблебудівнико́ві, кораблебудівнику́ korablebudivnykóvi, korablebudivnykú |
кораблебудівника́м korablebudivnykám |
accusative | кораблебудівника́ korablebudivnyká |
кораблебудівникі́в korablebudivnykív |
instrumental | кораблебудівнико́м korablebudivnykóm |
кораблебудівника́ми korablebudivnykámy |
locative | кораблебудівнико́ві, кораблебудівнику́ korablebudivnykóvi, korablebudivnykú |
кораблебудівника́х korablebudivnykáx |
vocative | кораблебудівнику́ korablebudivnykú |
кораблебудівники́ korablebudivnyký |