From краків'я́нин (krakivʺjányn) + -ка (-ka). Compare Polish krakowianka.
краків'я́нка • (krakivʺjánka) f pers (genitive краків'я́нки, nominative plural краків'я́нки, genitive plural краків'я́нок, masculine краків'я́нин)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | краків'я́нка krakivʺjánka |
краків'я́нки krakivʺjánky |
genitive | краків'я́нки krakivʺjánky |
краків'я́нок krakivʺjánok |
dative | краків'я́нці krakivʺjánci |
краків'я́нкам krakivʺjánkam |
accusative | краків'я́нку krakivʺjánku |
краків'я́нок krakivʺjánok |
instrumental | краків'я́нкою krakivʺjánkoju |
краків'я́нками krakivʺjánkamy |
locative | краків'я́нці krakivʺjánci |
краків'я́нках krakivʺjánkax |
vocative | краків'я́нко krakivʺjánko |
краків'я́нки krakivʺjánky |