кри́вда (krývda) + -ник (-nyk)
кри́вдник • (krývdnyk) m pers (genitive кри́вдника, nominative plural кри́вдники, genitive plural кри́вдників, feminine кри́вдниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | кри́вдник krývdnyk |
кри́вдники krývdnyky |
genitive | кри́вдника krývdnyka |
кри́вдників krývdnykiv |
dative | кри́вдникові, кри́вднику krývdnykovi, krývdnyku |
кри́вдникам krývdnykam |
accusative | кри́вдника krývdnyka |
кри́вдників krývdnykiv |
instrumental | кри́вдником krývdnykom |
кри́вдниками krývdnykamy |
locative | кри́вдникові, кри́вднику krývdnykovi, krývdnyku |
кри́вдниках krývdnykax |
vocative | кри́вднику krývdnyku |
кри́вдники krývdnyky |