легітима́ція • (lehitymácija) f inan (genitive легітима́ції, nominative plural легітима́ції, genitive plural легітима́цій)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | легітима́ція lehitymácija |
легітима́ції lehitymáciji |
genitive | легітима́ції lehitymáciji |
легітима́цій lehitymácij |
dative | легітима́ції lehitymáciji |
легітима́ціям lehitymácijam |
accusative | легітима́цію lehitymáciju |
легітима́ції lehitymáciji |
instrumental | легітима́цією lehitymácijeju |
легітима́ціями lehitymácijamy |
locative | легітима́ції lehitymáciji |
легітима́ціях lehitymácijax |
vocative | легітима́ціє lehitymácije |
легітима́ції lehitymáciji |