From Old East Slavic летѣти (letěti), from Proto-Slavic *letěti. Ultimately from Proto-Indo-European *lēk- (“to hop”).
леті́ти • (letíty) impf (perfective полеті́ти) (intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | леті́ти, леті́ть letíty, letítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | летячи́ letjačý |
леті́вши letívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
лечу́ lečú |
бу́ду леті́ти, бу́ду леті́ть, леті́тиму búdu letíty, búdu letítʹ, letítymu |
| 2nd singular ти |
лети́ш letýš |
бу́деш леті́ти, бу́деш леті́ть, леті́тимеш búdeš letíty, búdeš letítʹ, letítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
лети́ть letýtʹ |
бу́де леті́ти, бу́де леті́ть, леті́тиме búde letíty, búde letítʹ, letítyme |
| 1st plural ми |
лети́м, летимо́ letým, letymó |
бу́демо леті́ти, бу́демо леті́ть, леті́тимемо, леті́тимем búdemo letíty, búdemo letítʹ, letítymemo, letítymem |
| 2nd plural ви |
летите́ letyté |
бу́дете леті́ти, бу́дете леті́ть, леті́тимете búdete letíty, búdete letítʹ, letítymete |
| 3rd plural вони |
летя́ть letjátʹ |
бу́дуть леті́ти, бу́дуть леті́ть, леті́тимуть búdutʹ letíty, búdutʹ letítʹ, letítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | леті́м, леті́мо letím, letímo |
| second-person | лети́ letý |
леті́ть letítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
леті́в letív |
леті́ли letíly |
| feminine я / ти / вона |
леті́ла letíla | |
| neuter воно |
леті́ло letílo | |