Borrowed from Hungarian legény.
ле́ґінь • (léginʹ) m pers (genitive ле́ґеня, nominative plural ле́ґені, genitive plural ле́ґенів, diminutive леґі́ник)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ле́ґінь léginʹ |
ле́ґені légeni |
| genitive | ле́ґеня légenja |
ле́ґенів légeniv |
| dative | ле́ґеневі, ле́ґеню légenevi, légenju |
ле́ґеням légenjam |
| accusative | ле́ґеня légenja |
ле́ґенів légeniv |
| instrumental | ле́ґенем légenem |
ле́ґенями légenjamy |
| locative | ле́ґеневі, ле́ґеню, ле́ґені légenevi, légenju, légeni |
ле́ґенях légenjax |
| vocative | ле́ґеню légenju |
ле́ґені légeni |
ле́ґінь • (léginʹ) m inan (genitive ле́ґеня, nominative plural ле́ґені, genitive plural ле́ґенів)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ле́ґінь léginʹ |
ле́ґені légeni |
| genitive | ле́ґеня légenja |
ле́ґенів légeniv |
| dative | ле́ґеневі, ле́ґеню légenevi, légenju |
ле́ґеням légenjam |
| accusative | ле́ґінь léginʹ |
ле́ґені légeni |
| instrumental | ле́ґенем légenem |
ле́ґенями légenjamy |
| locative | ле́ґеню, ле́ґені légenju, légeni |
ле́ґенях légenjax |
| vocative | ле́ґеню légenju |
ле́ґені légeni |