From ма́ндри (mándry) + -івка (-ivka). Ultimately from German wandern.
мандрі́вка • (mandrívka) f inan (genitive мандрі́вки, nominative plural мандрі́вки, genitive plural мандрі́вок)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | мандрі́вка mandrívka |
мандрі́вки mandrívky |
genitive | мандрі́вки mandrívky |
мандрі́вок mandrívok |
dative | мандрі́вці mandrívci |
мандрі́вкам mandrívkam |
accusative | мандрі́вку mandrívku |
мандрі́вки mandrívky |
instrumental | мандрі́вкою mandrívkoju |
мандрі́вками mandrívkamy |
locative | мандрі́вці mandrívci |
мандрі́вках mandrívkax |
vocative | мандрі́вко mandrívko |
мандрі́вки mandrívky |