медитува́ти • (medytuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | медитува́ти, медитува́ть medytuváty, medytuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | медиту́ючи medytújučy |
медитува́вши medytuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
медиту́ю medytúju |
бу́ду медитува́ти, бу́ду медитува́ть, медитува́тиму búdu medytuváty, búdu medytuvátʹ, medytuvátymu |
| 2nd singular ти |
медиту́єш medytúješ |
бу́деш медитува́ти, бу́деш медитува́ть, медитува́тимеш búdeš medytuváty, búdeš medytuvátʹ, medytuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
медиту́є medytúje |
бу́де медитува́ти, бу́де медитува́ть, медитува́тиме búde medytuváty, búde medytuvátʹ, medytuvátyme |
| 1st plural ми |
медиту́єм, медиту́ємо medytújem, medytújemo |
бу́демо медитува́ти, бу́демо медитува́ть, медитува́тимемо, медитува́тимем búdemo medytuváty, búdemo medytuvátʹ, medytuvátymemo, medytuvátymem |
| 2nd plural ви |
медиту́єте medytújete |
бу́дете медитува́ти, бу́дете медитува́ть, медитува́тимете búdete medytuváty, búdete medytuvátʹ, medytuvátymete |
| 3rd plural вони |
медиту́ють medytújutʹ |
бу́дуть медитува́ти, бу́дуть медитува́ть, медитува́тимуть búdutʹ medytuváty, búdutʹ medytuvátʹ, medytuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | медиту́ймо medytújmo |
| second-person | медиту́й medytúj |
медиту́йте medytújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
медитува́в medytuváv |
медитува́ли medytuvály |
| feminine я / ти / вона |
медитува́ла medytuvála | |
| neuter воно |
медитува́ло medytuválo | |