міні́стр • (minístr) m pers (genitive міні́стра, nominative plural міні́стры, genitive plural міні́страў)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | міні́стр minístr |
міні́стры minístry |
genitive | міні́стра minístra |
міні́страў minístraŭ |
dative | міні́стру minístru |
міні́страм minístram |
accusative | міні́стра minístra |
міні́страў minístraŭ |
instrumental | міні́страм minístram |
міні́страмі minístrami |
locative | міні́стру minístru |
міні́страх minístrax |
count form | — | міні́стры1 minístry1 |
1Used with the numbers 2, 3, 4 and higher numbers after 20 ending in 2, 3, and 4.
міні́стр • (minístr) m pers (genitive міні́стра, nominative plural міні́стри, genitive plural міні́стрів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | міні́стр minístr |
міні́стри minístry |
genitive | міні́стра minístra |
міні́стрів minístriv |
dative | міні́строві, міні́стру minístrovi, minístru |
міні́страм minístram |
accusative | міні́стра minístra |
міні́стрів minístriv |
instrumental | міні́стром minístrom |
міні́страми minístramy |
locative | міні́строві, міні́стрі minístrovi, minístri |
міні́страх minístrax |
vocative | міні́стре minístre |
міні́стри minístry |