мѧта • (męta) f
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | мѧта męta |
мѧтѣ mętě |
мѧтꙑ męty |
genitive | мѧтꙑ męty |
мѧтоу mętu |
мѧтъ mętŭ |
dative | мѧтѣ mętě |
мѧтама mętama |
мѧтамъ mętamŭ |
accusative | мѧтѫ mętǫ |
мѧтѣ mętě |
мѧтꙑ męty |
instrumental | мѧтоѭ mętojǫ |
мѧтама mętama |
мѧтами mętami |
locative | мѧтѣ mętě |
мѧтоу mętu |
мѧтахъ mętaxŭ |
vocative | мѧто męto |
мѧтѣ mętě |
мѧтꙑ męty |