From Proto-Slavic *mytařь.
мꙑтарь • (mytarĭ) m
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | мꙑтарь mytarĭ |
мꙑтарꙗ mytarja |
мꙑтари mytari |
genitive | мꙑтарꙗ mytarja |
мꙑтарю mytarju |
мꙑтарь mytarĭ |
dative | мꙑтарю, мꙑтареви mytarju, mytarevi |
мꙑтарема mytarema |
мꙑтаремъ mytaremŭ |
accusative | мꙑтарь, мꙑтарꙗ mytarĭ, mytarja |
мꙑтарꙗ mytarja |
мꙑтарѧ mytarę |
instrumental | мꙑтаремь mytaremĭ |
мꙑтарема mytarema |
мꙑтари mytari |
locative | мꙑтари mytari |
мꙑтарю mytarju |
мꙑтарихъ mytarixŭ |
vocative | мꙑтарю mytarju |
мꙑтарꙗ mytarja |
мꙑтари mytari |