навчи́ти (navčýty) + -а́ти (-áty)
навча́ти • (navčáty) impf (perfective навчи́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | навча́ти, навча́ть navčáty, navčátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | навча́ючи navčájučy |
навча́вши navčávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
навча́ю navčáju |
бу́ду навча́ти, бу́ду навча́ть, навча́тиму búdu navčáty, búdu navčátʹ, navčátymu |
| 2nd singular ти |
навча́єш navčáješ |
бу́деш навча́ти, бу́деш навча́ть, навча́тимеш búdeš navčáty, búdeš navčátʹ, navčátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
навча́є navčáje |
бу́де навча́ти, бу́де навча́ть, навча́тиме búde navčáty, búde navčátʹ, navčátyme |
| 1st plural ми |
навча́єм, навча́ємо navčájem, navčájemo |
бу́демо навча́ти, бу́демо навча́ть, навча́тимемо, навча́тимем búdemo navčáty, búdemo navčátʹ, navčátymemo, navčátymem |
| 2nd plural ви |
навча́єте navčájete |
бу́дете навча́ти, бу́дете навча́ть, навча́тимете búdete navčáty, búdete navčátʹ, navčátymete |
| 3rd plural вони |
навча́ють navčájutʹ |
бу́дуть навча́ти, бу́дуть навча́ть, навча́тимуть búdutʹ navčáty, búdutʹ navčátʹ, navčátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | навча́ймо navčájmo |
| second-person | навча́й navčáj |
навча́йте navčájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
навча́в navčáv |
навча́ли navčály |
| feminine я / ти / вона |
навча́ла navčála | |
| neuter воно |
навча́ло navčálo | |