From на- (na-) + годува́ти (hoduváty).
нагодува́ти • (nahoduváty) pf (imperfective нагодо́вувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | нагодува́ти, нагодува́ть nahoduváty, nahoduvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | нагодо́ваний nahodóvanyj impersonal: нагодо́вано nahodóvano |
| adverbial | — | нагодува́вши nahoduvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | нагоду́ю nahodúju |
| 2nd singular ти |
— | нагоду́єш nahodúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | нагоду́є nahodúje |
| 1st plural ми |
— | нагоду́єм, нагоду́ємо nahodújem, nahodújemo |
| 2nd plural ви |
— | нагоду́єте nahodújete |
| 3rd plural вони |
— | нагоду́ють nahodújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | нагоду́ймо nahodújmo |
| second-person | нагоду́й nahodúj |
нагоду́йте nahodújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
нагодува́в nahoduváv |
нагодува́ли nahoduvály |
| feminine я / ти / вона |
нагодува́ла nahoduvála | |
| neuter воно |
нагодува́ло nahoduválo | |