From на- (na-) + друкува́ти (drukuváty). Compare Belarusian надрукава́ць (nadrukavácʹ).
надрукува́ти • (nadrukuváty) pf (imperfective друкува́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | надрукува́ти, надрукува́ть nadrukuváty, nadrukuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | надруко́ваний nadrukóvanyj impersonal: надруко́вано nadrukóvano |
adverbial | — | надрукува́вши nadrukuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | надруку́ю nadrukúju |
2nd singular ти |
— | надруку́єш nadrukúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | надруку́є nadrukúje |
1st plural ми |
— | надруку́єм, надруку́ємо nadrukújem, nadrukújemo |
2nd plural ви |
— | надруку́єте nadrukújete |
3rd plural вони |
— | надруку́ють nadrukújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | надруку́ймо nadrukújmo |
second-person | надруку́й nadrukúj |
надруку́йте nadrukújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
надрукува́в nadrukuváv |
надрукува́ли nadrukuvály |
feminine я / ти / вона |
надрукува́ла nadrukuvála | |
neuter воно |
надрукува́ло nadrukuválo |