надягти́ • (nadjahtý) pf (imperfective надяга́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | надягти́ nadjahtý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | надя́гнений, надя́гнутий nadjáhnenyj, nadjáhnutyj impersonal: надя́гнено, надя́гнуто nadjáhneno, nadjáhnuto |
| adverbial | — | надя́гши nadjáhšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | надягну́ nadjahnú |
| 2nd singular ти |
— | надя́гнеш nadjáhneš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | надя́гне nadjáhne |
| 1st plural ми |
— | надя́гнем, надя́гнемо nadjáhnem, nadjáhnemo |
| 2nd plural ви |
— | надя́гнете nadjáhnete |
| 3rd plural вони |
— | надя́гнуть nadjáhnutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | надягні́м, надягні́мо nadjahním, nadjahnímo |
| second-person | надягни́ nadjahný |
надягні́ть nadjahnítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
надя́г nadjáh |
надягли́ nadjahlý |
| feminine я / ти / вона |
надягла́ nadjahlá | |
| neuter воно |
надягло́ nadjahló | |