на̀звати pf (Latin spelling nàzvati)
| Infinitive: назвати | Present verbal adverb: — | Past verbal adverb: на̀зва̄вши | Verbal noun: — | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Number | Singular | Plural | |||||
| Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
| Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
| Present | назовем | назовеш | назове | назовемо | назовете | назову | |
| Future | Future I | назват ћу1 назваћу |
назват ћеш1 назваћеш |
назват ће1 назваће |
назват ћемо1 назваћемо |
назват ћете1 назваћете |
назват ће1 назваће |
| Future II | бу̏де̄м назвао2 | бу̏де̄ш назвао2 | бу̏де̄ назвао2 | бу̏де̄мо назвали2 | бу̏де̄те назвали2 | бу̏дӯ назвали2 | |
| Past | Perfect | назвао сам2 | назвао си2 | назвао је2 | назвали смо2 | назвали сте2 | назвали су2 |
| Pluperfect3 | би̏о сам назвао2 | би̏о си назвао2 | би̏о је назвао2 | би́ли смо назвали2 | би́ли сте назвали2 | би́ли су назвали2 | |
| Aorist | назвах | назва | назва | назвасмо | назвасте | назваше | |
| Conditional I | назвао бих2 | назвао би2 | назвао би2 | назвали бисмо2 | назвали бисте2 | назвали би2 | |
| Conditional II4 | би̏о бих назвао2 | би̏о би назвао2 | би̏о би назвао2 | би́ли бисмо назвали2 | би́ли бисте назвали2 | би́ли би назвали2 | |
| Imperative | — | назови | — | назовимо | назовите | — | |
| Active past participle | назвао m / назвала f / назвало n | назвали m / назвале f / назвала n | |||||
| Passive past participle | назван m / названа f / названо n | названи m / назване f / названа n | |||||
| 1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
| |||||||
From на- (na-) + зва́ти impf (zváty). Compare Russian назва́ть (nazvátʹ), Belarusian назва́ць (nazvácʹ), Polish nazwać.
назва́ти • (nazváty) pf (imperfective назива́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | назва́ти, назва́ть nazváty, nazvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | на́званий názvanyj impersonal: на́звано názvano |
| adverbial | — | назва́вши nazvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | назву́, назову́ nazvú, nazovú |
| 2nd singular ти |
— | назве́ш, назове́ш nazvéš, nazovéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | назве́, назове́ nazvé, nazové |
| 1st plural ми |
— | назве́м, назвемо́, назове́м, назовемо́ nazvém, nazvemó, nazovém, nazovemó |
| 2nd plural ви |
— | назвете́, назовете́ nazveté, nazoveté |
| 3rd plural вони |
— | назву́ть, назову́ть nazvútʹ, nazovútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | назві́м, назві́мо, назові́м, назові́мо nazvím, nazvímo, nazovím, nazovímo |
| second-person | назви́, назови́ nazvý, nazový |
назві́ть, назові́ть nazvítʹ, nazovítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
назва́в nazváv |
назва́ли nazvály |
| feminine я / ти / вона |
назва́ла nazvála | |
| neuter воно |
назва́ло nazválo | |