From на- (na-) + здогна́ти (zdohnáty).
наздогна́ти • (nazdohnáty) pf (imperfective наздоганя́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | наздогна́ти, наздогна́ть nazdohnáty, nazdohnátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | наздо́гнаний nazdóhnanyj impersonal: наздо́гнано nazdóhnano |
| adverbial | — | наздогна́вши nazdohnávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | наздожену́ nazdoženú |
| 2nd singular ти |
— | наздожене́ш nazdoženéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | наздожене́ nazdožené |
| 1st plural ми |
— | наздожене́м, наздоженемо́ nazdoženém, nazdoženemó |
| 2nd plural ви |
— | наздоженете́ nazdoženeté |
| 3rd plural вони |
— | наздожену́ть nazdoženútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | наздожені́м, наздожені́мо nazdožením, nazdoženímo |
| second-person | наздожени́ nazdožený |
наздожені́ть nazdoženítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
наздогна́в nazdohnáv |
наздогна́ли nazdohnály |
| feminine я / ти / вона |
наздогна́ла nazdohnála | |
| neuter воно |
наздогна́ло nazdohnálo | |