наказо́вий спо́сіб • (nakazóvyj spósib) m inan (genitive наказо́вого спо́собу, nominative plural наказо́ві спо́соби, genitive plural наказо́вих спо́собів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | наказо́вий спо́сіб nakazóvyj spósib |
наказо́ві спо́соби nakazóvi spósoby |
genitive | наказо́вого спо́собу nakazóvoho spósobu |
наказо́вих спо́собів nakazóvyx spósobiv |
dative | наказо́вому спо́собові, наказо́вому спо́собу nakazóvomu spósobovi, nakazóvomu spósobu |
наказо́вим спо́собам nakazóvym spósobam |
accusative | наказо́вий спо́сіб nakazóvyj spósib |
наказо́ві спо́соби nakazóvi spósoby |
instrumental | наказо́вим спо́собом nakazóvym spósobom |
наказо́вими спо́собами nakazóvymy spósobamy |
locative | наказо́вому спо́собі, наказо́вім спо́собі nakazóvomu spósobi, nakazóvim spósobi |
наказо́вих спо́собах nakazóvyx spósobax |
vocative | наказо́вий спо́собе nakazóvyj spósobe |
наказо́ві спо́соби nakazóvi spósoby |