Hello, you have come here looking for the meaning of the word
наказувати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
наказувати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
наказувати in singular and plural. Everything you need to know about the word
наказувати you have here. The definition of the word
наказувати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
наказувати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From наказа́ти (nakazáty) + -увати (-uvaty). Compare Polish nakazywać, Belarusian нака́зваць (nakázvacʹ), Russian нака́зывать (nakázyvatʹ).
Pronunciation
Verb
нака́зувати • (nakázuvaty) impf (perfective наказа́ти)
- to order, to command, to bid (somebody to do: кому́сь (dative) + infinitive)
- Synonyms: велі́ти impf (velíty), кома́ндувати impf (kománduvaty), повеліва́ти impf (poveliváty)
- (figuratively) to dictate
- Synonyms: велі́ти impf (velíty), вимага́ти impf (vymaháty)
- як нака́зує тради́ція ― jak nakázuje tradýcija ― as tradition dictates
- (obsolete) to have (somebody/something) sent on
- to add (say as an accompaniment to an action)
- Synonym: примовля́ти impf (prymovljáty)
Conjugation
Conjugation of нака́зувати, нака́зувать (class 2a, imperfective, transitive and intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
| imperfective aspect
|
| infinitive
|
нака́зувати, нака́зувать
nakázuvaty, nakázuvatʹ
|
| participles
|
present tense
|
past tense
|
| active
|
—
|
—
|
| passive
|
—
|
—
|
| adverbial
|
нака́зуючи
nakázujučy
|
нака́зувавши
nakázuvavšy
|
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular
я
|
нака́зую
nakázuju
|
бу́ду нака́зувати, бу́ду нака́зувать, нака́зуватиму
búdu nakázuvaty, búdu nakázuvatʹ, nakázuvatymu
|
2nd singular
ти
|
нака́зуєш
nakázuješ
|
бу́деш нака́зувати, бу́деш нака́зувать, нака́зуватимеш
búdeš nakázuvaty, búdeš nakázuvatʹ, nakázuvatymeš
|
3rd singular
він / вона / воно
|
нака́зує
nakázuje
|
бу́де нака́зувати, бу́де нака́зувать, нака́зуватиме
búde nakázuvaty, búde nakázuvatʹ, nakázuvatyme
|
1st plural
ми
|
нака́зуєм, нака́зуємо
nakázujem, nakázujemo
|
бу́демо нака́зувати, бу́демо нака́зувать, нака́зуватимемо, нака́зуватимем
búdemo nakázuvaty, búdemo nakázuvatʹ, nakázuvatymemo, nakázuvatymem
|
2nd plural
ви
|
нака́зуєте
nakázujete
|
бу́дете нака́зувати, бу́дете нака́зувать, нака́зуватимете
búdete nakázuvaty, búdete nakázuvatʹ, nakázuvatymete
|
3rd plural
вони
|
нака́зують
nakázujutʹ
|
бу́дуть нака́зувати, бу́дуть нака́зувать, нака́зуватимуть
búdutʹ nakázuvaty, búdutʹ nakázuvatʹ, nakázuvatymutʹ
|
| imperative
|
singular
|
plural
|
| first-person
|
—
|
нака́зуймо
nakázujmo
|
| second-person
|
нака́зуй
nakázuj
|
нака́зуйте
nakázujte
|
| past tense
|
singular
|
plural
ми / ви / вони
|
masculine
я / ти / він
|
нака́зував
nakázuvav
|
нака́зували
nakázuvaly
|
feminine
я / ти / вона
|
нака́зувала
nakázuvala
|
neuter
воно
|
нака́зувало
nakázuvalo
|
Derived terms
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “наказувати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2018), “наказувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “наказувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “наказувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “наказувати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “наказувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “наказувати”, in Словник.ua (in Ukrainian)