насту́пити pf (Latin spelling nastúpiti)
Infinitive: наступити | Present verbal adverb: — | Past verbal adverb: насту́пӣвши | Verbal noun: — | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Number | Singular | Plural | |||||
Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
Present | наступим | наступиш | наступи | наступимо | наступите | наступе | |
Future | Future I | наступит ћу1 наступићу |
наступит ћеш1 наступићеш |
наступит ће1 наступиће |
наступит ћемо1 наступићемо |
наступит ћете1 наступићете |
наступит ће1 наступиће |
Future II | бу̏де̄м наступио2 | бу̏де̄ш наступио2 | бу̏де̄ наступио2 | бу̏де̄мо наступили2 | бу̏де̄те наступили2 | бу̏дӯ наступили2 | |
Past | Perfect | наступио сам2 | наступио си2 | наступио је2 | наступили смо2 | наступили сте2 | наступили су2 |
Pluperfect3 | би̏о сам наступио2 | би̏о си наступио2 | би̏о је наступио2 | би́ли смо наступили2 | би́ли сте наступили2 | би́ли су наступили2 | |
Aorist | наступих | наступи | наступи | наступисмо | наступисте | наступише | |
Conditional I | наступио бих2 | наступио би2 | наступио би2 | наступили бисмо2 | наступили бисте2 | наступили би2 | |
Conditional II4 | би̏о бих наступио2 | би̏о би наступио2 | би̏о би наступио2 | би́ли бисмо наступили2 | би́ли бисте наступили2 | би́ли би наступили2 | |
Imperative | — | наступи | — | наступимо | наступите | — | |
Active past participle | наступио m / наступила f / наступило n | наступили m / наступиле f / наступила n | |||||
1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
|
From на- (na-) + ступи́ти (stupýty). Compare Russian наступи́ть (nastupítʹ), Belarusian наступі́ць (nastupícʹ), Polish nastąpić.
наступи́ти • (nastupýty) pf (imperfective наступа́ти) (intransitive, + на + accusative)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | наступи́ти, наступи́ть nastupýty, nastupýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | наступи́вши nastupývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | наступлю́ nastupljú |
2nd singular ти |
— | насту́пиш nastúpyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | насту́пить nastúpytʹ |
1st plural ми |
— | насту́пим, насту́пимо nastúpym, nastúpymo |
2nd plural ви |
— | насту́пите nastúpyte |
3rd plural вони |
— | насту́плять nastúpljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | наступі́м, наступі́мо nastupím, nastupímo |
second-person | наступи́ nastupý |
наступі́ть nastupítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
наступи́в nastupýv |
наступи́ли nastupýly |
feminine я / ти / вона |
наступи́ла nastupýla | |
neuter воно |
наступи́ло nastupýlo |