насту́пний (nastúpnyj) + -ник (-nyk)
насту́пник • (nastúpnyk) m pers (genitive насту́пника, nominative plural насту́пники, genitive plural насту́пників, feminine насту́пниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | насту́пник nastúpnyk |
насту́пники nastúpnyky |
genitive | насту́пника nastúpnyka |
насту́пників nastúpnykiv |
dative | насту́пникові, насту́пнику nastúpnykovi, nastúpnyku |
насту́пникам nastúpnykam |
accusative | насту́пника nastúpnyka |
насту́пників nastúpnykiv |
instrumental | насту́пником nastúpnykom |
насту́пниками nastúpnykamy |
locative | насту́пникові, насту́пнику nastúpnykovi, nastúpnyku |
насту́пниках nastúpnykax |
vocative | насту́пнику nastúpnyku |
насту́пники nastúpnyky |