From насто́яти (nastójaty) + -ливий (-lyvyj). Compare Belarusian насто́йлівы (nastójlivy), Russian насто́йчивый (nastójčivyj).
насті́йливий • (nastíjlyvyj) (adverb насті́йливо, abstract noun насті́йливість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | насті́йливий nastíjlyvyj |
насті́йливе nastíjlyve |
насті́йлива nastíjlyva |
насті́йливі nastíjlyvi | |
| genitive | насті́йливого nastíjlyvoho |
насті́йливої nastíjlyvoji |
насті́йливих nastíjlyvyx | ||
| dative | насті́йливому nastíjlyvomu |
насті́йливій nastíjlyvij |
насті́йливим nastíjlyvym | ||
| accusative | animate | насті́йливого nastíjlyvoho |
насті́йливе nastíjlyve |
насті́йливу nastíjlyvu |
насті́йливих nastíjlyvyx |
| inanimate | насті́йливий nastíjlyvyj |
насті́йливі nastíjlyvi | |||
| instrumental | насті́йливим nastíjlyvym |
насті́йливою nastíjlyvoju |
насті́йливими nastíjlyvymy | ||
| locative | насті́йливому, насті́йливім nastíjlyvomu, nastíjlyvim |
насті́йливій nastíjlyvij |
насті́йливих nastíjlyvyx | ||
| vocative | насті́йливий nastíjlyvyj |
насті́йливе nastíjlyve |
насті́йлива nastíjlyva |
насті́йливі nastíjlyvi | |