From недо- (nedo-) + будува́ти (buduváty).
недобудува́ти • (nedobuduváty) pf (imperfective недобудо́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | недобудува́ти, недобудува́ть nedobuduváty, nedobuduvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | недобудо́ваний nedobudóvanyj impersonal: недобудо́вано nedobudóvano |
adverbial | — | недобудува́вши nedobuduvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | недобуду́ю nedobudúju |
2nd singular ти |
— | недобуду́єш nedobudúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | недобуду́є nedobudúje |
1st plural ми |
— | недобуду́єм, недобуду́ємо nedobudújem, nedobudújemo |
2nd plural ви |
— | недобуду́єте nedobudújete |
3rd plural вони |
— | недобуду́ють nedobudújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | недобуду́ймо nedobudújmo |
second-person | недобуду́й nedobudúj |
недобуду́йте nedobudújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
недобудува́в nedobuduváv |
недобудува́ли nedobuduvály |
feminine я / ти / вона |
недобудува́ла nedobuduvála | |
neuter воно |
недобудува́ло nedobuduválo |