недосві́дчений (nedosvídčenyj) + -ість (-istʹ)
недосві́дченість • (nedosvídčenistʹ) f inan (genitive недосві́дченості or недосві́дчености, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | недосві́дченість nedosvídčenistʹ |
genitive | недосві́дченості, недосві́дчености nedosvídčenosti, nedosvídčenosty |
dative | недосві́дченості nedosvídčenosti |
accusative | недосві́дченість nedosvídčenistʹ |
instrumental | недосві́дченістю nedosvídčenistju |
locative | недосві́дченості nedosvídčenosti |
vocative | недосві́дченосте nedosvídčenoste |